Факультет


Структура


Наукова робота


Навчальна робота


Виховна робота

Практики та експедиції


Студентам
Абітурієнтам
Випускники

Форум

Файли


Події

Фото тижня

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка>>

Географічний факультет

 


головна  Частина 2. Продовження  частина 1   частина 3   частина 4

 

ГЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ - Частина 2
географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка

 

ОПИС ВІДДІЛІВ

2. Мінералогія

У відділі “Мінералогія” експонуються зразки мінералів, які вивчаються в університетських курсах геології, географії, хімії та біології. Для більшості мінералів у вітринах виставлено по декілька зразків, які відрізняються між собою кольором, розміром кристалів та іншими ознаками. Вони розміщені у дев’яти шафах

Перша з них скляна у вигляді чотиригранної призми розташована посередині першої половини зали музею, решта – вздовж стін.

У першій шафі на скляних полицях експонуються основні форми кристалів мінералів та їх агрегатів (скупчень): друзи, дендрити, конкреції, жеоди та ін. Найбільш ефектними серед них є друзи кальциту, самородної сірки, кам’яної солі, целестину, галеніту; конкреції фосфориту і марказиту та гіпсові і арагонітові троянди – скупчення пластинчастих кристалів у вигляді квітів троянд. Тут є добре сформовані монокристали гірського кришталю, кварцу, моріону, гранату, турмаліну, самородної сірки і галіту. Кальцит представлений двома різновидностями: медово-жовтими прозорими кристалами довжиною 10-12 см та сірими піщанистими. Головною особливістю останніх є те, що вони густо пронизані дрібними піщинками кварцу, кількість яких досягає 2/3 їх ваги, і при цьому кристали повністю зберігають свою форму. Подібні кристали піщанистого кальциту виявлені лише у трьох місцях світу (у Франції біля міста Фонтенбло, США і в нас біля Шумська). У літературі вони відомі ще під назвою фонтебловські пісковики від міста Фонтенбло, де вперше були знайдені. У музеї поруч з шафою є декілька зразків, найбільший з них вагою близько 100 кг. Це унікальний зразок, він немає собі рівних у жодному з відомих музеїв України та СНД.

Піщанистий кальцит (фонтебловський пісковик) геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Піщанистий кальцит (фонтебловський пісковик)

У цій же шафі експонуються оригінальні друзи кам’яної солі з Прикарпаття з добре вираженими кубічними кристалами, гіпсові троянди з Керченського півострова, арагонітові троянда з Алжиру, конкреції фосфоритів з Поділля та інші зразки.

Друза кам’яної солі геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Друза кам’яної солі

Арагоніт,  геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Арагоніт

Гіпсові троянди,  геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Гіпсові троянди

У вітринах наступних п’яти шаф, розташованих вздовж стін, зразки мінералів розміщені згідно з існуючою класифікацією, за якою вони вивчаються на лабораторних заняттях, починаючи з типу простих сполук і закінчуючи силікатами. У першій зліва шафі експонуються прості сполуки (графіт, сірка, золото в породі), сульфіди (галеніт, сфалерит, пірит, марказит, халькопірит, молібденіт, кіновар, антимоніт).

У другій шафі – галоїди: кам’яна і калійні солі зі Солотвино (Закарпаття), Калуша, Борислава та декілька різнобарвних зразків флюориту з Забайкалля.

Сірка геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Сірка

Галеніт геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Галеніт

Флюорит геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Флюорит

У третій – оксиди і гідрооксиди: кварц (прозорий гірський кришталь і темний - моріон), магнетит, гематит, лімоніт, ільменіт, хроміт та боксит.

У четвертій шафі – карбонати (кальцит, доломіт, малахіт, азурит) та сульфати (гіпс, барит і целестин). Милують око дрібні жовтуваті кристали кальциту з с. Лучки Тернопільського району, що утворюють скупчення у вигляді щітки, великі видовжені кристали з с. Жукова Бережанського району та уламки кристалів з добре вираженою спайністю з Кара-Дагу. На нижньому східці вітрини лежать великі зразки кристалічного та прозорого пластинчастого гіпсу з Кривченської печери Борівського району.

У п’ятій шафі виставлено зразки фосфатів (апатит і фосфорит) та силікатів (берил, тальк, ортоклаз, егірин і азбест).

Ортоклаз геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Ортоклаз

Апатит геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Апатит

Лімоніт геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Лімоніт

Кальцит геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Кальцит

Кальцит геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Кальцит

Боксит геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Боксит

Магнезит геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Магнезит

Родоніт геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Родоніт

Малахіт геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Малахіт

Мінералогічний відділ завершується вітриною, в якій експонуються зразки напівдорогоцінних та дорогоцінних каменів. Тут можна побачити гарні смугасті уральські яшми, воднопрозорий гірський кришталь, фіолетовий аметист, синій лазурит, фіолетовий чароїт, жовтий янтар та інші мінерали, що використовуються для виготовлення різноманітних прикрас. Вони зібрані в різних регіонах колишнього СРСР (на Уралі, в Казахстані, Забайкаллі, Алтаї та інших місцях).

3. Корисні копалини

Цей відділ представлений трьома вітринами. У першій з них виставлено зразки залізних руд з Криворізького залізорудного басейну (магнетит, гематит і їх різновидності) та вміщаючих порід (кварцити, амфіболіти, талькові і хлоритові сланці). На нижньому східці вітрини демонструються кілька зразків керну, одержані зі свердловин, пробурених на родовищах.

У другій вітрині виставлено зразки кухонної та калійних солей з Калушського родовища у Прикарпатті. Тут можна побачити: галіт, сильвін, сильвініт, каїніт, лангбейніт та інші солі. Кольорові світлини дають уявлення про їх розробку.

Сильвініт геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Сильвініт

Галіт геологічний музей, географічний факультет ТНПУ

Галіт

У третій вітрині цього відділу поміщено сировину для чорної і кольорової металургії у такому обсязі, як вона вивчається за шкільною програмою.

4. Гірські породи

Цей відділ складається з трьох частин: осадові гірські породи Тернопільської області, магматичні і метаморфічні гірські породи та облицювальні матеріали.

Гірські породи Тернопільщини виставлені у чотирьох вітринах і розміщені у віковій послідовності від найдавніших силурійських до наймолодших четвертинних. Тут є можливість побачити всі основні різновидності осадових гірських порід, що беруть участь в геологічній будові області (силурійські вапняки і глинисті сланці; девонські пісковики, алевроліти, аргіліти і доломіти; юрські вапняки і конгломерати; крейдові мергелі, біла писальна крейда; палеогенові глауконітові піски та неогенові вапняки, піски, пісковики, гіпси і глини). В окремій вітрині експонується колекція оригінальних конкрецій сірого і чорного кременю з рештками морської фауни (морських їжаків, молюсків, брахіопод), зібраних з відкладів білої писальної крейди в околицях м. Кременця. Тут розміщено також і загадкові деревоподібні жовтобурі крем’яні утворення не встановленого генезису. Четвертинні відклади (лесовидні суглинки, піски, галька і торф) займають окрему (четверту) вітрину і експонуються разом з рештками костей хребетних тварин (мамонтів) та знаряддями праці людей кам’яної доби (кам’яними сокирами, крем’яними скребками, нуклеусами тощо), знайдених у різних місцях Тернопільської і Хмельницької областей.

У п’ятій вітрині експонуються зразки відполірованих облицювальних матеріалів (плиток) з порід різних генетичних типів: магматичних, метаморфічних і осадових. Тут можна побачити гарні рожеві і сірі граніти, темно-сірі та чорні габро і лабрадорити з Житомирської області, базальти з Рівненської області, білі, сірі, рожеві і смугасті мармури із Закарпаття, вапняки і доломіти з Тернопільщини тощо.

Експозиція зразків гірських порід різних генетичних типів продовжується в кабінеті геології (кімн. № 152). Тут виставлено натуральні зразки магматичних, метаморфічних та осадових порід з різних регіонів не лише України, а й СНД.

 

Частина 2. Продовження     частина 1   частина 3   частина 4

Автори публікації: Дем'янчук П.М. Свинко Й.М.

 

Новини