Факультет


Структура


Наукова робота


Навчальна робота


Виховна робота

Практики та експедиції


Студентам
Абітурієнтам
Випускники

Форум

Файли


Події

Фото тижня

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка>>

Географічний факультет

 


головна  навчально-наукові бази

Географічний стаціонар
с. Дзвенигород, Борщівського району Тернопільської області

Дослідження Дністровського каньйону на географічному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету здійснюються систематично. Особлива увага приділяється ділянці між містами Заліщики та Хотин. Причина такої локалізації – наявність географічного стаціонару у с. Дзвенигород Борщівського району.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Даний об’єкт, як структурний елемент університету, функціонує із жовтня 1985 року. Тоді виконком Урожайнівської сільської ради народних депутатів Борщівського району Тернопільської області і Тернопільський педагогічний інститут підписали договір про передачу приміщень Дзвенигородської восьмирічної школи та прилеглої території загальною площею 7,2 га на баланс університету. Спочатку об’єкт виконував функцію спортивно-оздоровчого табору, біостаціонару. Згодом, після введення в експлуатацію п’яти дерев’яних будинків стаціонар стає місцем проведення польових практик для студентів-географів і набуває назви “географічний”.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Розвиток геостаціонару здійснюється під впливом комплексу чинників. Обмежують можливості експлуатації об’єкту фінансові проблеми, застаріла матеріально-технічна база та інші фактори господарчого характеру. Проте, унікальне розташування геостаціонару в межах регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон”, неподалік від визначних пам’яток природи, архітектурних споруд, археологічних об’єктів сприяє його використанню, як студентами та співробітниками університету, так і студентами та викладачами інших навчальних закладів, працівниками установ і організацій.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Базою для проведення польових практик (з геоморфології, загальної та історичної геології, ботаніки, зоології) у Дзвенигороді є місцеві природні об’єкти Дністровського каньйону. Тут “зібрані” геологічні, геоморфологічні, ботанічні об’єкти, які разом утворюють неповторні ландшафти. У долині річки відслонюється потужний комплекс осадових товщ від найдавніших силурійських відкладів палеозойської ери до наймолодших – антропогенових. Тут збереглися унікальні еталони (стратотипи) відслонень силуру і девону – унікальні пам'ятки неживої природи, які відомі вченим усього світу і слугують ключовими ділянками для здійснення польових спостережень під час проведення навчальних практик із загальної та історичної геології.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Силурійський розріз, що виходить на поверхню в долині Дністра, за повнотою відслонення, виразністю стратиграфічного положення і фауністичною характеристикою належить до першої категорії опорних розрізів; за безперервністю і непорушністю залягання гірських порід – один з кращих у світі, а за багатством і різноманітністю органічних залишків у суміжних пластах силуру і девону та легкою доступністю не має собі рівних. Це справжня геологічна енциклопедія, в якій зафіксовано еволюцію земної кори та органічного світу віком понад 400 мільйонів років тому.

Окрім природних, у с. Дзвенигород збереглося декілька історико-архітектурних об’єктів. На території геостаціонару знаходиться панський палац зведений у 1918 році віденськими архітекторами у стилі пізнього класицизму (зараз приміщення школи). Парадний фасад орієнтовано в бік села, а протилежний – в бік Дністра. Це доволі рідкісна для дністровських сіл споруда цивільної архітектури. Фасади палацу прикрашено рослинними рельєфними орнаментами. Крім колон і балюстрад, всередині палацу збереглися камін, дерев’яні паркет і сходи на другий поверх із перилами, а також австрійська кахельна грубка. З боку Дністра фасад прикрашають парадні напівкруглі сходи.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

По обидва боки від палацу ростуть дуби віком понад 200 років, цінні в історичному, науково-пізнавальному та естетичному значеннях. На території геостаціонару збереглися декілька столітніх лип, залишки колишнього ландшафтного парку, який оточував панський палац. Зі слів старожилів відомо, що на крутих південних схилах навколо маєтку колись росли виноградники, вино з яких вивозили на ярмарки у Відень. У ХІХ ст. ця маєтність належала роду Кеншицьких, а з початку ХХ ст. – єврейській родині Кімельманів.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Поруч із панською садибою височіє церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (збудовані в 1801 р.), які занесені в державний реєстр пам’яток архітектури. На старому цвинтарі біля церкви знаходиться монументальна могила останнього власника маєтку Яна Освальда Кімельмана оздоблена виноградною лозою.

Неподалік геостаціонарну є залишки валів древнього городища Свінігорода, датованого ІХ ст.

Крім місцевих на увагу заслуговують об’єкти, які розташовані неподалік, і є у межах транспортної досяжності та придатні для вивчення у радіальних маршрутах із геостаціонару (м. Хотин, м. Кам’янець-Подільський, м. Чернівці, с. Кривче, с. Млинки тощо).

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Геостаціонар може використовуватись також, як цікаве для дослідження і дозвілля місце зупинки у маршрутній практиці. Щорічно студенти Кіровоградського, Одеського університетів, студенти та учні навчальних закладів Тернопільщини є гостями Дзвенигорода.

Зрештою геостаціонар може бути використаний не лише для потреб, що вказані вище, а й для відпочинку, оздоровлення та творчих відпусток інших працівників університету та їх сімей, молодих вчених та аспірантів.

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Сьогодні географічний факультет здійснює комплекс організаційних, господарчих дій (підписані договори із місцевою та районною владою, налагоджений контакт з потенційними відвідувачами, здійснений поточний ремонт приміщень, огороджена територія, налагоджено водопостачання, передано для використання партію меблів). Проте, без суттєвого “вливання” фінансових ресурсів на найближчу перспективу не обійтися. Слід зазначити, що ефективність використання геостаціонарну прямопропорційна вкладеним у нього коштам, проте абсолютно реальним вважається той факт, що за умови виведення в плані матеріально-технічного забезпечення бази на відповідний рівень, можна досягти самоокупності. В Україні є вищі навчальні заклади, які пішли таким шляхом і на сьогоднішній день елементарні господарські потреби вирішують за рахунок самофінансування.

Уже сьогодні, для максимально ефективного використання географічного стаціонару факультету потрібно реалізувати комплекс дій:
· з метою навчання студентів, наукової підготовки дипломантів і магістрантів запровадити проходження на базі стаціонару ландшафтної практики. Опис ландшафтів прилеглої території на рівні фацій буде дієвим вкладом в дослідження Дністровського каньйону;
· на стаціонарі є усі можливості для проведення практики з туризму і краєзнавства, тому вважаємо за необхідне розробити, як альтернативу діючим, маршрути із використанням наявного ресурсу;
· варто задіяти студентів та науковців, котрі забезпечують викладання на спеціальності “Туризм” у дослідженні ефективного використання туристичного потенціалу об’єкта. Це питання не розкрите, тому є можливим написання кількох курсових та дипломної роботи із даної тематики, а згодом – впровадження запропонованих рекомендацій;
· розширити сезон експлуатації об’єкта шляхом використання стаціонару у вересні-жовтні викладачами та студентами не лише географічного і хіміко-біологічного, але й факультету фізичного виховання (проведення навчально-тренувальних зборів з пішохідного, водного туризму).

Географічний стаціонар географічного факультету ТНПУ

Питання результативного та оптимального функціонування географічного стаціонару та вдалого проведення польових практик є не лише вимогою навчального процесу спричиненою необхідністю виконання навчальних планів, але, очевидно, основою іміджу географічного факультету. Тому, завдання максимально ефективної експлуатації геостаціонару в мальовничому куточку регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон” є надзвичайно важливим.  

Автори публікації: Дем’янчук П.М., Заблоцький Б.В., Каплун І.Г.


Новини