Факультет


Структура


Наукова робота


Навчальна робота


Виховна робота

Практики та експедиції


Студентам
Абітурієнтам
Випускники

Форум

Файли


Події

Фото тижня

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка>>

Географічний факультет

 


головна  події


Студентська науково-практична конференція “Імена геологів на карті світу”, присвячена 150-річчю від дня народження видатних геологів Володимира Опанасовича Обручева і Карла Івановича Богдановича


Конференція задумана професором кафедри Й. М. Свинком та доцентом кафедри М. В. Потокієм. Доповіді готували магістранти (як куратори) і студенти 31-ї та 32-ї груп факультету. До участі в конференції долучилися викладачі кафедри географії та методики її навчання – С. В. Гулик, П. М. Дем’янчук, О. М. Варакута, І. Л. Дітчук, Б. Б. Гавришок. До конференції долучилися працівники наукової бібліотеки З. Й. Ірик, Ю. Я. Дейнега, О. Я. Дейнега, Л. А. Казимирович, О. І. Шанайда. Спеціально до конференції вони організували стенд із творами про видатних геологів, їхніми працями (головним чином працями В. О. Обручева), книгами про дослідження геологів, про виданих мандрівників, мореплавців, першопрохідців. Була представлена також література з топоніміки, історії географічних відкриттів і досліджень.

Конференція відбулася 23 жовтня. Зі вступним словом виступив співкерівник конференції М. В. Потокій. У короткому слові він нагадав присутнім про значний вклад геологів у вивчення природи Землі, коротко висвітлив життєвий шлях В. О. Обручева та К. І. Богдановича, звернув увагу на літературний доробок В. О. Обручева.

Із вітальним словом до учасників звернувся декан географічного факультету, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та туризму А. В. Кузишин, який привітав проведення подібних форумів, подякував працівникам наукової бібліотеки за надану можливість оглянути літературу з геології й побажав учасникам конференції плідної роботи.

У вітальному слові голови Тернопільського відділу Українського географічного товариства, викладача кафедри географії та методики її навчання І. Л. Дітчука прозвучала похвала керівникам і учасникам конференції й побажання продовжити подібні конференції і присвятити їх видатним дослідникам не тільки надр, а й дослідникам рельєфу, клімату, поверхневих і підземних вод, рослинного й тваринного світу, економіки і соціальної сфери.

У вітальному слові доцента кафедра кафедри географії та методики її навчання М. В. Потокія було наголошено, що конференція є спробою показати внесок геологів у вивчення природи материків та океанів, а також відобразити ті географічні об’єкти, які названо на честь видатних геологів.

У виступі студентів 31-ї групи Христини Варакути, Наталії Тригуби та Катерини Пилатик “Роль українських геологів у вивченні природи материків і океанів” акцентовано увагу на творчості таких відомих геологів українського походження, як Євграф і Єгор Ковалевські, Микола Андрусов, Павло Тутковський та Володимир Вернадський. Виступаючі детально висвітлили життєвий та творчий шлях цих дослідників, показали карти із схемами маршрутів подорожей і дослідницьких експедицій, назвали об’єкти, названі на честь цих учених.

У доповіді магістрантки Олени Мацко та студенток 32-ї групи Ірини Мариновської та Олени Мотас “Німецькі геологи та їх вклад у вивчення природи Землі” показано роль одного із найвидатніших географів і геологів XIX століття Александра Гумбольдта, його подорожі Європою, наукове відкриття Південної Америки, подорож Росією, внесок у розбудову німецької геологічної науки; зупинилися на життєвому й творчому шляхові іншого німецького геолога, автора еолової теорії походження лесу, автора терміну “Великий шовковий шлях” Фердинанда Пауля Вильгельма фон Ріхтгофена, його геологічних вишукуваннях на півострові Каліфорнія, в Західній Європі, в Китаї, Карпатах, Південно-Східній Азії, а також розповіли про геологічну діяльність німецького мінералога і геолога Карла Фрідріха Хрістіана Мооса – автора шкали твердості мінералів. У виступі, що був присвячений німецькому метеорологу й геофізику Альфреду Лотару Вегенеру, детально висвітлено його теорію дрейфу материків.

Студентки 32-ї групи Дарія Вовчок, Тетяна Талюш та Ірина Тимків у доповіді “Геологічні вишукування польських геологів у Сибірові та Центральній Азії” акцентували увагу присутніх на визначному вкладові у науку засланих після Польського повстання 1863-64 рр. геологів Олександра Лаврентійовича Чекановського (уродження міста Кременця, одного із перших дослідників Сибірської платформи) та Івана Дементійовича Черського, їх ролі у вивченні геологічної будови Східного Сибіру, Прибайкалля, Забайкалля та озера Байкал, гірських систем Північного Сходу Сибіру, сибірських трапів, річкової мережі Сибіру.

Особливу увагу доповідачі приділи одному із найвидатніших польських геологів останньої чверті XIX – першої половини XX століття Карлу Івановичу Богдановичу, учаснику експедиції М. В. Пєвцова у Центральну Азію (1889 р.), керівнику Середньосибірської геологічної експедиції (1893-94 рр.), керівнику експедиції для вивчення золотоносності Охотського узбережжя і Камчатки (1895-98 рр.) та Ляодунського півострова (1898 р.), учаснику експедиції на Чукотський півострів (1900 р.) для пошуків золота, учасникові експедицій на Східний Кавказ (1901 р.), керівникові Геологічного комітету Російської імперії, одному з організаторів Геологічної служби Польщі у 1917-47 рр.

У доповіді магістранти Надії Людкевич та студенток 32-ї групи Уляни Бень, Ірини Мороз “Вклад польських геологів у вивчення природи Південної Америки та Австралії” висвітлено роль видатного польського геолога, ректора університету у Сантьяго-де-Чилі і національного героя Чилі Ігнаци Домейка, його вклад у вивчення геологічної будови Чилійських та Аргентинських Анд, пустині Атаками, аборигенів Південної Америки, а також іншого польського геолога – Пауля Едмунда Стшелецького, який присвятив своє життя геологічним дослідженням Великої Британії, США і Канади, вулканів Гавайських островів, Австралії (на його честь названо одну із пустинь цього материка та річку – Стшелецькі-Крік) та Тасманії, відкрив ряд золотоносних родовищ в Новому Південному Вельсі.

Доповідь магістранти Марії Іванейко та студенток 32-ї групи Оксани Качмарської й Інни Пригоди “Роль російських геологів XIX століття у вивченні геологічної та тектонічної будови Євразії” присвячена геологічним роботам видатних геологів Петра Кропоткіна (керував Ольокминсько-Вітімською експедицією, дослідив Патомське нагір’я, висловив тезу про існування в минулому великого зледеніння в Сибірові, передбачив існування Землі Франца-Йосифа, дослідив льодовики та льодовикові відклади в Швеції та Фінляндії), Олександра Міддендорфа (дослідив Північно-Сибірську низовину, Таймирський півострів, басейни Підкам’яної та Нижньої Тунгуски, плато Путорана, Зейсько-Амурську рівнину, Становий хребет, піонер дослідження багаторічної мерзлоти в Сибірові й на Далекому Сході Російської імперії), Івана Мушкетова (досліджував геологічну будову Середньої Азії, Тянь-Шаню, Паміро-Алаю, Уралу, Туркестанського краю, Джунгарського Алатау, Гіссару, Паміру, Північного Афганістану, Каракумів і Кизилкумів, автор перших геологічних карт Туркестанського краю), Павла Чихачова (дослідник гір в Південній Італії, Алтаю, найвидатніший дослідник геологічної будови Малої Азії, Внутрішнього Алжиру й Тунісу), Івана Губкіна (засновник радянської нафтової геології, дослідник геологічної будови нафтогазоносних районів на Північному Кавказі та у США).

У доповіді магістрантки Ольги Марчишин, студенток 32-ї групи Світлани Гошко та Ірина Лихач “Роль російських геологів першої половини XX століття у вивченні геологічної та тектонічної будови Євразії” основна увага зверталася на життєвий та творчий шлях Володимира Опанасовича Обручева, який відкрив ряд гірських хребтів у Сибірові та в Центральній Азії (Наньшань), брав участь в експедиції Григорія Потаніна в Центральний Китай, дослідив хребти Даурський та Борщовочний, нагір’я Бейшань, вивчав походження лесів у Центральній та Середній Азії, загальні питання тектоніки Сибіру, геологію родовищ золота Сибіру, існування так званого “тім’я Азії”. В. О. Обручев – автор науково-фантастичних творів “Земля Санникова”, “Плутония”, “Тепловая шахта”, “В дебрях Центральної Азии”.

Доповідачі охарактеризували життєвий і творчий шлях інших геологів першої половини XX століття – Сергія Володимировича Обручева, Рудольфа Лазаревича Самойловича, Олександра Євгеновича Ферсмана, Франца Юльєвича Левінсона-Лессінга.

У останній доповіді магістрантки Наталії Мартиновської та студенток 31-ї групи Іванни Пенькало та Христини Твердохліб “Геологічні дослідження в Арктиці та Антарктиді” були представлені результати досліджень шведського геолога Еріка Нільса Адольфа Норденшельда, російських геологів Володимира Олександровича Русанова та Едуарда Васильовича Толля в Арктиці, а також геологічні роботи видатного українського геолога Олега Степановича Вялова в Антарктиді. Доповідачі повідомили про широкомасштабні геологічні дослідження Е. Н. А. Норденшельда на острові Гренландія, геологічні вишукування В. Русанова на Новій Землі, організацію ним експедиції на судні “Геркулес” (експедиція безслідно зникла в Карському морі(?), а її керівник став прототипом капітана Татаринова із роману Веніаміна Каверіна “Два капітани”), дослідження Новосибірських островів експедицією Е. В. Толля та безслідне зникнення його і кількох учасників цієї експедиції у 1902 році.

Окремо було висвітлено питання про участь українського геолога О. С. Вялова у ряді антарктичних експедицій, його роботи з вибору місця для облаштування однієї з перших радянських станцій на цьому материку – станції “Мирний”.

У обговоренні доповідей прийняли участь викладачі кафедри та студенти й магістранти. У виступах вказувалося на доцільність проведення подібних конференцій, участь у них студентів молодших курсів, інтенсивну співпрацю із науковою бібліотекою, необхідність організації виставок літератури на певну тематику. У виступах студентів і магістрантів вказувалося на необхідність ще більш активної участі викладачів кафедри у подібних форумах та організацію ними подібних конференцій.

Конференція завершилася оглядом експозиції наукової бібліотеки та оглядом фотоекспозиції, присвяченої О. В. Обручеву та К. І. Богдановичу.

 

Співорганізатор конференції: М. В. Потокій

Новини