Факультет


Структура


Наукова робота


Навчальна робота


Виховна робота

Практики та експедиції


Студентам
Абітурієнтам
Випускники

Форум

Файли


Події

Фото тижня

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка>>

Географічний факультет

 


головна/сьогодення факультету

Історія створення та становлення географічного факультету


Від природничо-географічного відділення Кременецького учительського інституту до кафедри географії Тернопільського педагогічного інституту (1940–1982)

У травні 2010 р. географічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету святкуватиме своє офіційне двадцятиріччя, однак підготовка вчителів географії на Тернопільщині має значно тривалішу історію. Колискою географічного факультету стало ще в далекому 1940 році природничо-географічне відділення Кременецького учительського інституту. Його організаторами і першими викладачами були: І. В. Цись – декан відділення, Б. М. Іванов – завідувач кафедри фізичної географії і викладач фізико-географічних дисциплін та Т. С. Ніколаєва – викладач економічної географії.

З початком війни діяльність відділення, як і всього інституту, була припинена і знову відновлена після звільнення м. Кременця в березні 1944 р. З війни не повернувся І. В. Цись.

Викладачем фізико-географічних дисциплін, а згодом (з вересня 1945 р.) деканом природничо-географічного відділення став П. В. Серветник, випускник геолого-географічного факультету Київського державного університету. Економічну географію продовжувала викладати Т. С. Ніколаєва, випускниця Харківського державного університету

Однак у серпні 1950 р. після реорганізації Кременецького учительського інституту в педагогічний підготовку вчителів географії і біології у ньому, на жаль, було припинено (останній випуск на денному відділенні відбувся у 1951 р., а на заочному – в 1952 р.). Багато студентів колишнього природничо-географічного відділення продовжили навчання на новоствореному природничому факультеті за спеціальністю “Біологія та хімія”, а після закінчення факультету викладали поряд із цими дисциплінами географію в школах Тернопільської і сусідніх областей.

Осередком географічної освіти в педагогічному інституті залишався кабінет геології. Він мав відповідну матеріальну базу (карти, різні прилади, посібники, геологічні колекції), яка використовувалася для підготовки вчителів біології, хімії та основ сільськогосподарського виробництва, а також у роботі з учнями та вчителями географії м. Кременця і області. У 50-х роках минулого століття курс геології у Кременецькому інституті читали викладачі І. В. Харкевич, О. А. Шиманська, В. К. Никон, О. Д. Кучерук, О. С. Турик; а з 1960 р. – Й. М. Свинко.

історія географічного факультету ТНПУ
м. Кременець, травень 1966, 1 курс. У третьому ряду останній справа - Свинко Й.М.

У 1962–1967 рр. в інституті функціонував загальнонауковий факультет, на деяких спеціальностях якого викладалися географічні дисципліни (загальне землезнавство, геологія, економічна географія СРСР та зарубіжних країн), їх вели Й. М. Свинко, М. М. Свинко, О. І. Макуха. Викладачі-географи брали активну участь в організації та проведенні у м. Кременці наукових конференцій: Першої міжвузівської науково-практичної конференції з охорони природи і раціонального використання ресурсів Поділля (1963 р., її матеріали, а також путівник екскурсій для учасників були опубліковані) та науково-теоретичної конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження М. М. Пржевальського (1969 р., проведена спільно з географічним факультетом Львівського державного університету ім. І. Франка).

У 1969 р. педагогічний інститут перебазовано з Кременця до Тернополя. Деканом природничого факультету в цей час став кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Й. М. Свинко, який у 1970 р. підняв питання перед керівництвом навчального закладу про відкриття набору на спеціальність “Географія і біологія”. Однак реалізація цієї ініціативи затягнулася більш як на десять років. Весь цей час викладачами-географами інституту проводилася активна навчальна, наукова та організаційна діяльність, що стала основою для формування майбутнього географічного факультету.

У 1971 р. був організований Тернопільський відділ Українського географічного товариства, головою якого став Й. М. Свинко, а секретарем – завідувач кабінету географії обласного інституту вдосконалення кваліфікації вчителів І. Г. Процик. У 1972 р. в інституті проведено Другу міжвузівську науково-практичну конференцію з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів Поділля, в якій взяли участь близько 200 науковців з різних регіонів України.

історія географічного факультету ТНПУ
1975 р., студенти біля входу до печери у с. Кривче.

У 70-х роках ХХ ст. підготовлено й видано спільно з науковцями Львова дві монографії: “Природа Тернопільської області” (1979) та “Природа Хмельницької області” (1980) (обидві – за редакцією проф. ЛНУ К. І. Геренчука), які стали науковими раритетами.

Лише у 1981 р., після більш як тридцятирічної перерви, в Тернопільському педагогічному інституті було відновлено набір студентів на спеціальність “Географія і біологія”. Організаційно це стало можливим завдяки суттєвому збільшенню площі навчальних приміщень в інституті із введенням у дію головного навчального корпусу. А через рік, у 1982 році, на природничому факультеті було створено кафедру географії.

Від кафедри географії природничого факультету до окремого географічного факультету (1982–1990)

Кафедра географії проіснувала три роки, після чого розділилася на два окремі навчальні підрозділи, що уособлюють основні галузі географічної науки та освіти, – кафедру фізичної географії та кафедру економічної і соціальної географії. Першими викладачами кафедри географії були: кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Й. М. Свинко, який став її завідувачем, кандидат географічних наук, старший викладач Р. О. Сливка (у ТПІ прийшов із географічного факультету Львівського університету) та викладач О. В. Заставецька (була направлена після закінчення аспірантури в Київському педагогічному інституті), навчальний процес обслуговувала лаборант Л. Д. Стула. Згодом, у міру зростання навчального навантаження, на кафедру прибули нові викладачі: у 1982 р. – кандидат географічних наук, доцент Р. Д. Бойко (з Мелітопольського педінституту) та кандидат геолого-мінералогічних наук, старший викладач М. Я. Сивий (з Інституту геології та геохімії АН України, м. Львів), у 1983 р. – кандидат географічних наук, доцент С. В. Трохимчук (із Львівського відділення інституту економіки АН України), кандидат сільськогосподарських наук, доцент Д. І. Ковалишин (з Українського НДІ ґрунтознавства й агрохімії, м. Харків) та викладач Б. І. Заставецький (раніше працював учителем Купчинецької загальноосвітньої школи).

історія географічного факультету ТНПУ
У першому ряду - зліва направо: Д.І. Ковалишин, З.Т. Думка; у другому ряду - М.Я. Сивий, М.В. Потокій, О.В. Заставецька

Протягом 1984–1985 рр. членами кафедри стали: кандидат географічних наук, старший викладач Т. Ю. Платонова (також прибула з Харківського УНДІ ґрунтознавства й агрохімії, однак на кафедрі пропрацювала недовго), кандидат педагогічних наук, доцент І. Г. Процик (з обласного інституту вдосконалення вчителів), викладачі М.В. Потокій (із Тернопільського філіалу інституту “Укрсільгосптехпроект”) і З. Т. Думка (із Тернопільського філіалу інституту “Укрземпроект”). Частину навчального навантаження виконували вчителі шкіл м. Тернополя. Ще одним лаборантом кафедри стала М. О. Алексієвець.

Отож, на момент поділу (липень 1985 року) кількісний склад кафедри географії досяг 10 викладачів і 2 лаборантів.

історія географічного факультету ТНПУ
Викладачі кафедри географії у 1985 році.
Зліва направо: Й. М. Свинко, М. О. Алексієвець, Б. І. Заставецький, Д. І. Ковалишин.

Колектив кафедри інтенсивно працював над створенням матеріальної бази: було придбано необхідні прилади й обладнання для лабораторних досліджень, навчально-польових практик, карти, атласи, технічні засоби навчання, закладено географічний майданчик, суттєво поповнено новими зразками геологічний музей, створено спеціалізовані навчальні кабінети – геології, загального землезнавства, фізичної географії та економічної і соціальної географії. Вибрано місця, де успішно проводилися навчально-польові практики з геології, географії ґрунтів з основами ґрунтознавства, метеорології, ландшафтознавства та інших дисциплін, у різних районах області, і в Карпатах, а для комплексної практики з фізичної та економічної географії розроблено “північний” маршрут (у Ленінград, Карелію, на Кольський півострів).

історія географічного факультету ТНПУ
Р.Д. Бойко зі студентами на практиці.

Співробітники кафедри брали участь у всесоюзних, республіканських і вузівських наукових конференціях та з’їздах Географічного товариства СРСР і України. Кафедра налагодила тісні творчі зв’язки з провідними науковими й навчальними закладами: Сектором географії АН УРСР (Київ), Інститутом геологічних наук АН УРСР (Київ), Українським НДІ ґрунтознавства й агрохімії ім. О. Соколовського (Харків), НДІ землеробства і тваринництва Західних районів УРСР (Львів), НДІ змісту і методів навчання АПН СРСР (Москва), Київським, Львівським і Чернівецьким державними університетами та іншими вищими закладами освіти.

З 1985 р. у педагогічному інституті функціонує дві географічні кафедри – фізичної географії, на якій залишилася більшість викладачів попередньої кафедри (завідувачем обрано доц. Й. М. Свинка) та економічної і соціальної географії. Членами останньої стали доц. І. Г. Процик (протягом першого року існування кафедри виконував обов’язки її завідувача), кандидат географічних наук О. В. Заставецька, викладачі М. В. Потокій і З. Т. Думка, лаборант Л. Д. Стула.

Протягом наступних чотирьох років колектив кафедри економічної і соціальної географії суттєво розширився і перетворився в “професорсько-викладацький склад”. На кафедру прийшли кандидати географічних наук О. М. Ігнатенко (після закінчення аспірантури в Київському університеті) та доцент І. М. Пушкар (у 1986 р. обраний завідувачем кафедри), викладач І. Л. Дітчук і кандидат географічних наук І. П. Рибак (усі троє – із Сектора географії АН України, м. Київ), а також викладач Б. Я. Федуник (з планового відділу Тернопільського облвиконкому). У 1989 р. І. Г. Процик першим серед географів педінституту отримав звання професора. Другим лаборантом кафедри стала О. М. Назар.

Значно поповнився за цей період також і викладацький та технічний персонал кафедри фізичної географії. Доцентом кафедри стала кандидат географічних наук Г. В. Чернюк (перейшла із Сухумського університету), викладачами – випускники Львівського університету Я. О. Мариняк і М. Р. Питуляк, випускники Московського університету Л. П. Царик (після закінчення аспірантури) і І. Є. Жук, лаборантами – М. В. Питуляк і О. А. Хурсін. Для ефективного виконання навчального процесу під час проведення літніх польових практик обома кафедрами залучалися фахівці “зі сторони”, насамперед учителі географії тернопільських шкіл.

Унаслідок значного розвитку географічної науки і освіти в регіоні, збільшення у Тернопільському педагогічному інституті кількості викладачів та контингенту студентів-географів потреба створення у ВНЗ окремого географічного факультету стала очевидною. Достатньо сказати, що набір студентів за першим напрямком підготовки “географія” у середині 80-х років ХХст. досяг 150 осіб (6 академічних груп), а його територіальне поширення виходило далеко за межі Тернопільської та сусідніх з нею областей: тут навчалося багато вихідців із Рівненської, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Хмельницької, Черкаської областей. З обласними управліннями освіти трьох останніх регіонів була налагоджена тісна співпраця щодо підготовки фахівців-географів, а із Славутською школою-інтернатом Хмельницької області – прямі договірні зв’язки.

Роком народження географічного факультету став 1990 рік. 6 лютого 1990 р. Вчена рада Тернопільського педагогічного інституту, відгукнувшись на неодноразові звернення громадської ініціативної групи викладачів природничого факультету до керівництва вузу щодо доцільності створення окремого географічного факультету, а також врахувавши висновки спеціально створеної ректоратом комісії з цього питання, прийняла рішення про організацію такого факультету. На його підставі 23 квітня 1990 р. було видано наказ ректора “Про створення географічного факультету”, згідно з яким новий факультет мав розпочати офіційний відлік своєї діяльності 1 червня 1990 р. До цього, у травні 1990 р., на першому засіданні ради географічного факультету було обрано його декана. Ця рада факультету проходила у розширеному складі. До неї, крім усіх викладачів двох географічних кафедр, увійшли окремі представники суміжних із географією природничого та історичного напрямків підготовки (у цей час на факультеті, крім підготовки спеціалістів з традиційної спеціальності “Географія і біологія” та експериментальної “географія і природознавство”, започатковувався новий напрям “Географія та історія”), а також представники від студентського колективу майбутніх географів. Першим деканом географічного факультету на альтернативній основі було обрано кандидата географічних наук Л. П. Царика. Заступником декана було призначено викладача І. Л. Дітчука.

історія географічного факультету ТНПУ
Викладачі кафедри географії у 1990 році???.
Зліва направо: Б.І. Заставецький, Й. М. Свинко, Л.П. Царик, І.Г. Процик, І.Л. Дітчук


Становлення та розвиток географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету

Становлення географічного факультету проходило у непростих умовах, пов’язаних з необхідністю розбудови його структурних підрозділів, зміцнення матеріальної бази, підготовки кваліфікованого кадрового складу, а також з удосконаленням навчальних планів підготовки спеціалістів і труднощами у виборі другої спеціальності для студентів-географів. Остання проблема виникла у зв’язку з тим, що у 1992 р. було припинено набір студентів на спеціальність “Географія і природознавство”, набір на спеціальність “Географія та історія” проіснував лише три роки (в 1990–1992 рр.), а в 1993-1994 н. р. з ініціативи керівництва природничого факультету було призупинено функціонування спеціальності “Географія і біологія”. Натомість у 1993 році був започаткований набір на спеціальність “Географія та екологія”, який в окремі роки складав 100% загального набору на факультеті. У 1995 р. спеціальність “Екологія” була ліцензована однією з перших в Україні, в результаті чого на факультеті було започатковано підготовку спеціалістів не лише педагогічного профілю. Протягом 1995–2002 рр. набір першокурсників на факультеті стабілізувався на рівні 4 груп: трьох – із спеціальності “Географія і біологія” та однієї – “Географія та екологія”. У 1996 р. на факультеті відкрито заочне відділення за напрямком підготовки “Географія”.

Урізноманітнення навчально-організаційної структури факультету розпочалося в 1992 р. створенням третього підрозділу – кафедри географії України, яка стала першою кафедрою подібного профілю серед педагогічних ВНЗ України і третьою (після Львівського та Чернівецького університетів) серед закладів вищої школи в країні загалом. Ініціатором створення і першим завідувачем цієї кафедри (1992–2000 рр.) став кандидат географічних наук, доцент Б. І. Заставецький. Кафедру географії України було укомплектовано за рахунок викладачів двох уже існуючих кафедр (із кафедри фізичної географії сюди також перейшли доцент Л. П. Царик і викладач Я. О. Мариняк, а з кафедри економічної і соціальної географії – доцент О. В. Заставецька та викладачі Б. Я. Федуник і І. В. Костецький) і випускниками-географами ТПІ (аспірант С. І.Гунько, лаборант Н. П. Стецько).

історія географічного факультету ТНПУ
Кафедра географії України у її першому складі. Зліва направо:
Б. І. Заставецький, Я. О. Мариняк, О. В. Заставецька, С. І. Гунько, Н. П. Стецько, Л. П. Царик, Б. Я. Федуник

Із створенням спеціальності “Географія та екологія” у 1993 р. при кафедрі географії України почала функціонувати секція геоекології, в яку входили доц. Л. П. Царик, асистенти С. І. Гунько та І. Ю. Чеболда (випускник ТПІ). На основі цієї секції у 2000 р. було відкрито четвертий структурний підрозділ факультету – кафедру геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, яку очолив ініціатор екологічного напрямку підготовки студентів на факультеті доц. Л. П. Царик.

У 1993 р. на місці літньої оздоровчої бази інституту в с. Дзвенигород Борщівського району створено географічний стаціонар, який став полігоном для проведення польових навчальних практик.

Викладацький колектив факультету зростав кількісно і якісно. У першій половині 1990-х рр. звання професора кафедри фізичної географії отримали к. г.-м. н. Й. М. Свинко (1991) і к. с.-г. н. Д. І. Ковалишин (1994). У 1998 р. О.В. Заставецька першою серед географів педінституту захистила докторську дисертацію і через два роки стала професором кафедри географії України. У 2002 р. звання професора отримав к. г. н. І. М. Пушкар, у 2006 р. – доктор географічних наук М. Я. Сивий (докторську дисертацію захистив рік перед цим), із 2006 р. на посаді професора кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін працює Л. П. Царик.

Із 1992 р. ректорат педінституту надав можливість кафедрам факультету самостійно готувати фахівців вищої кваліфікації. Спочатку була відкрита аспірантура при кафедрі економічної і соціальної географії, а далі – при кафедрах фізичної географії, географії України і геоекології та методики викладання екологічних дисциплін. Загалом аспірантську підготовку при кафедрах факультету за 1992–2008 рр. пройшли 22 кращих його випускники, у т. ч. під керівництвом доц./проф. І. М. Пушкара – 8, проф. Й. М. Свинка – 4, проф. О. В. Заставецької – 4, доц./проф. Л. П.Царика – 3, проф. Д. І. Ковалишин – 2 аспіранти. З них успішно захистили кандидатські дисертації і стали викладачами географічного факультету О. П. Садовник, А. В. Кошіль, Б. В. Заблоцький, Н. І. Флінта, Т. Б. Заставецький, Л. Б. Заставецька (керівник проф. І. М. Пушкар), Н. Б. Таранова, О. В. Волік, П. М. Дем’янчук (керівник проф. Й. М.Свинко), Н. П. Стецько (керівник Б. І. Заставецький), А. В. Кузишин, І. М, Барна, П. Л. Царик (керівник проф. О. В.Заставецька), І. Ю. Чеболда, Л. В. Янковська (керівник доц. Л. П. Царик).

У 1999 р. здійснено перший набір в магістратуру факультету на спеціальність “Географія”. Щорічно магістрами географії стають 10 випускників ТНПУ.

У 2003 р. контингент студентів денного відділення географічного факультету знову чисельно зріс і урізноманітнився завдяки набору на нові спеціальності, якими стали “Екологія та охорона навколишнього середовища” (ліцензований обсяг набору 25 осіб) і “Туризм” (50 осіб). Того ж року здійснено перший набір у магістратуру за напрямом підготовки “Екологія”. Таким чином факультет почав здійснювати підготовку фахівців як для закладів освіти, так і для інших сфер господарської діяльності.

Впродовж тривалого періоду становлення і розвитку факультету (з 1990 до 2007 року) його деканом залишався доц. Л. П. Царик, який переобирався на цю посаду тричі. Заступниками декана у цей час були ст. викл. І. Л. Дітчук (1990–1996 рр.), доц. Б. Я. Федуник (1996–2000 рр.), доц. М. В. Потокій (в. о. у 1999 р.), доц. О. П. Садовник (2000–2007 рр.).

У 2007-2008 н. р. деканом факультету було обрано доц. О. П. Садовника, а у 2008 р. – доц. Б. В. Заблоцького, який до цього (з 2007 р.) був заступником декана з навчальної роботи. Після введення у ТНПУ посади заступника декана з виховної роботи ними на географічному факультеті були: доц. І. Ю. Чеболда (1999-2003), доц. Н. П. Стецько (2004-2005), асист. Б. Т. Пушкар (2006-2009), асист. С. В. Гулик (з 2009 р.).

Новини